Профорієнтація та профвідбір

ЗМІСТ


Вступ………………………………………………………….............3
1. Сутність та структура профорієнтації…………………………………………………….4
2. Особливості профорієнтаційної роботи зі старшокласниками………………………………...................8
Висновки………………..……….……………………………….…..10
Список використаної літератури……..…………………….…12




























ВСТУП

Проблеми підвищення ефективності професійної діяльності актуальні для будь-якого часу й будь-якої соціально-економічної формації, як для суспільства в цілому, так і для окремої людини.
Для суспільства в цілому проблема підготовки успішних професіоналів, раціонального їхнього використання, проблема ефективності праці важлива з погляду розвитку суспільства, використання його ресурсів.
Для окремої людини, фахівця успішність професійної діяльності є основною в забезпеченні її самоствердження й самореалізації. Неуспішність у професійній сфері, за даними багатьох дослідників, порушує стан внутрішнього здоров'я людини, призводить до стійких стресів, депресії, і навіть може викликати прояв асоціальних дій.
Тому призначенням професійної орієнтації повинна бути не лише підготовка учнівської молоді до вибору майбутньої професії, а й формування у старшокласників спрямованості на майбутній професійний успіх як домінантного вектора суб'єкта професійного самовизначення особистості.
Сучасні дослідники шкільної профорієнтації поняття «майбутній професійний успіх» пов'язують, насамперед, із ефективним професійним самовизначенням, яке розглядається ними як успішність всього життя у рамках певної професійної діяльності.



1. Сутність та структура профорієнтації


Професійна орієнтація – це система науково-практичної діяльності загальноосвітнього навчального закладу, низки інших суспільних інститутів, метою яких є професійне самовизначення учнів, що відповідає індивідуальним особливостям кожної особистості й потребам суспільства в кадрах.
Проблеми в профорієнтації виникають через неправильність, непродуманість вибору професії громадянином для навчання в учбових закладах. Призначенням системи професійної орієнтації повинно бути не лише підготовка старшокласників до вибору майбутньої професії, а й формування в них спрямованості на майбутній професійний успіх.
Теорія, методи й методики професійної орієнтації в Україні, як і в інших країнах СНД, пройшли складний шлях свого становлення. У 60-х і першій половині 70-х років панувало визначення професійної орієнтації як системи державних заходів, спрямованих на формування в учнівської молоді психологічної готовності до вибору професії на основі потреб суспільства із урахуванням інтересів і схильностей особистості учня. Не важко помітити, що ключовими елементами визначення такого типу є державне управління процесом підготовки учня до вибору професії, спрямованість цього управління на певне коло професій і на певні галузі виробництва, формуванню в учнів психологічної готовності вибору саме цих, заданих професій.
Українські психологи розробили нову концепцію професійної орієнтації, яка знайшла широке визначення в наукових колах, у навчальній роботі вищих закладів освіти педагогічного та психологічного профілю й у практиці профорієнтаційної роботи з учнівською молоддю. Вихідною позицією у розробці нової системи професійної орієнтації було бачення особистості насамперед не як об'єкта, а як суб'єкта саморозвитку. І саме цей процес саморозвитку покладено в основу формулюючих функцій профорієнтації. Особистість у професійній орієнтації виступає як суб'єкт діяльності, суть якої полягає у підготовці допрофесійного самовизначення. Засоби професійної орієнтації при цьому набувають характеру сприятливих умов, що стимулюють особистість до профорієнтаційної діяльності й через це до самопізнання, самокорекції й саморозвитку із спрямуванням на оптимальне вирішення власних життєвих завдань. Свідоме професійне самовизначення передбачає аналіз особистістю суб'єктивних та об'єктивних умов професійного самовизначення з наступним вільним, самостійним прийняттям рішення щодо конкретного вибору професії або напрямку професійної освіти.Професійна орієнтація визначається як наукова практична система підготовки особистості до свідомого професійного самовизначення.Цим визначенням особистість вводиться в центр процесу професійної орієнтації, стає суб'єктом профорієнтаційної діяльності - використовує засоби професійної орієнтації для підготовки до свого власного й самостійного професійного самовизначення.
Структурна побудова професійної орієнтації випливає з методичних підходів до розгляду цілей і змісту профорієнтаційної роботи, а також із розуміння діапазону її компетенції. Отже, різні визначення професійної орієнтації, різне трактування її цілей і змісту неминуче відбивається на її структурі, а отже, й на її формах і методах. Професійну інформацію можна визначити як психолого-педагогічну систему формування в особистості активної профорієнтаційної позиції, що відповідає суб'єктивним і об'єктивним умовам здійснення особистістю вільного й усвідомленого професійного самовизначення. Уже із самого визначення профінформації випливає, що вона ніяк не ототожнюється із системою заходів щодо накопичення й розповсюдження відомостей про професії або пропаганду професій відповідно до потреб регіону.
Профінформація передбачає специфічну пізнавальну діяльність особистості (профінформаційну діяльність), у якій особистість перетворює себе, формує себе як суб'єкта професійного самовизначення. Профінформація базується на відповідній педагогічній інтерпретації (педагогічній адаптації) інформаційного матеріалу про окремі професії, про особистість у проекції на професійну діяльність, про суб'єктивні та об'єктивні умови професійного самовизначення і реалізації особистості у професійній діяльності. Педагогічна підготовка профорієнтаційної роботи учнів передбачає створення необхідних умов для їхньої діяльності в пошуку й аналізі нової інформації різними засобами.
Робота з профінформацією передбачає вирішення таких основних завдань:
• ознайомлення учнів з інформаційним матеріалом, що характеризує масові професії;
• інформування учнів про умови оволодіння професіями (про навчальні заклади, навчальні предмети, строки навчання, кваліфікаційні перспективи тощо);
• формування в учнів позитивного ставлення до різних видів професійноїдіяльності;
• формування в учнів стійких професійних інтересів і правильно мотивованих професійних намірів, в основу яких покладено усвідомлення своїх власних професійно значущих психологічних особливостей, здібностей, а також соціально-економічних умов вибору професії.
Наступним, другим, структурним елементом профорієнтації виступає система професійної консультації. Це система психологічного вивчення особистості учня з метою надання йому обґрунтованих порад щодо оптимальних для нього напрямків і засобів професійного самовизначення. Отже, за таким визначенням, у центрі професійної консультації, перебуває особистість у всій складності її психологічної структури, з індивідуальними особливостями прояву її психічних функцій, з її потребами, домаганнями, інтересами, зі сформованою (за допомогою профінформаційної роботи) профорієнтаційною позицією. В основі такої позиції - спрямованість особистості на самостійне вирішення проблеми власного професійного самовизначення.
2. Особливості профорієнтаційної роботи зі старшокласниками

Щоб вибір професії учнями був справді свідомим і вільним, необхідно враховувати принаймні три фактори: поінформованість про світ професій, знання своїх особистісних особливостей, уміння співвідносити особисті здібності, які вимагають професія і спеціальність. Уся робота загальноосвітнього навчального закладу повинна сприяти професійному самовизначенню учнів, насамперед виявленню й розвитку їх схильностей і здібностей, формуванню мотивів вибору професії, професійних інтересів, моральних та інших якостей, важливих для майбутньої трудової діяльності.
Робота соціального з професійної орієнтації старшокласників ведеться в декількох напрямках: просвітницька, діагностична, корекційна та консультаційна.
Фахівець, який консультує старшого школяра з проблем професійного самовизначення, повинен намагатися побачити реальну проблему в сукупності подій, заглянути в більш-менш недалеке минуле. Комплексний розгляд проблеми обов'язково має включати реконструювання учнями власного життєвого шляху. Вивчаючи його, соціальний педагог пропонує старшокласнику назвати важливі життєві події, з яких складалося минуле, сьогодення і буде конструюватися майбутнє.
Кінцева мета цієї роботи - підведення старщокласника до прийняття самостійного, обдуманого, усвідомленого рішення про вибір професії та забезпечення, наскільки це можливо в умовах школи, початкової психологічної підготовки до професії.
В основу профорієнтаційної роботи зі старшокласниками покладено такі принципи:
• комплексний характер надання старшокласникам профорієнтаційних послуг;
• узгодження інтересів особи та суспільства через ринок праці;
• діяльнісний підхід до визначення професійної придатності;
• доступність професійної та іншої інформації стосовно можливостей вибору чи зміни професії, форм навчання і працевлаштування;
• конфіденційність та рекомендуючий характер висновків профконсультацій і профвідбору, додержання працівниками профорієнтаційних служб норм професійної етики.
Серед різних підходів до побудови процесу становлення та розвитку професійної Я-коцепції можна використовувати важливе формулювання К. Роджерса: уявлення про себе лежить в основі утворення особистості. Професійне самовизначення може збігатися з вибором професії, якщо молода людина обирає професію у відповідності зі своїми інтересами, схильностями, прагненнями та здібностями. Вибір професії не збігається з процесом професійного самовизначення в тих випадках, якщо молода людина вибирає професію випадково, наприклад, за фактором близькості роботи до місця проживання та ін.
ВИСНОВОК

Старшокласника традиційно прийнято розглядати як особу, що „стоїть на порозі" дорослого життя, сповненого планів та сподівань, зверненого у майбутнє. Аспект професійних планів та намірів випускників середніх шкіл неодноразово й у різних контекстах досліджувався педагогами, психологами, соціологами. Вперше виникаючи у підлітковому та ранньому юнацькому віці, життєвий план відіграє надзвичайно важливу роль у становленні мотиваційно-потребової сфери, піднімаючи особистість на новий, більш високий рівень розвитку.
Проведення профорієнтаційної роботи зі старшокласниками безпосередньо ґрунтується на порівнянні знань про професії та знань про індивідуально-психологічні якості людини. Тому в сучасній спеціальній літературі широко визнається, що основним і необхідним етапом вирішення організаційних та методичних питань профорієнтації є вивчення конкретних видів професійної діяльності і визначення вимог, які вони ставлять до людини як суб'єкта праці.
Найважливіша психологічна умова для виникнення і розвитку життєвих перспектив учнів - їх ціннісні орієнтації.
Зростання значущості професійної орієнтації нині пов'язане з такими реаліями, як введення в сучасних загальноосвітніх школах профільних, професійно спрямованих програм навчання, підготовка учнівської молоді до фахової діяльності.
Своєчасне виявлення професійних інтересів і якостей старшокласників сприяє ранньому професійному становленню особистості. З допомогою надання профорієнтаційної роботи підлітки намагаються обирати професію яка відповідала б сформованим у них уявленням про себе. Стверджуючись у професії, що відповідає їхній „Я -концепції", старшокласники досягають самоактуалізації. Вони роблять те, що, на їхню думку, може принести їм задоволення та максимально сприяти особистому зростанню.



















СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ:

1. Александровська Е.М. /»Психологічний супровід школярів». - М.: Академія, 2002р.
2. Балл Г. /«Психолого-педагогічні засади професійної орієнтації школярів» - К.: 2004р.
3. Варнавських Н.М./ «Проблеми професійного самовизначення молоді на сучасному етапі ринкових перетворень»К.: Педагогіка і психологія, 2002р.
4. Волкова Є. / «Особистісно орієнтована профорієнтаційна робота в школі» - К.: 2003р.
5. Габай Т.В. / «Учбова діяльність та її засоби». - М.: МГУ, 1988р.
6. Дружиніна М. / «Активізуючі методики у профорієнтаційній роботі» К.: Психолог 2003р.
7. Зеєр Е.Ф. / «Психологія професій» - М.: Академ. Проект, 2003р.