Соціальна психологія як наука
1. Соціальна психологія як теоретична і прикладна наука
2. Місце соціальної психології в системі наукового знання
3. Методологія та методи соціальної психології пізнання
Соціальна психологія - це є відносно молода наука, яка виникла на межі соціології загальної психології. Це є інтердисциплінарна наука, яка одночасно є складовою соціології і психології. Саме тому її називають похідною від соціології і психології. Це є галузь психологічної науки сферою якої є психологія соціуму. Безпосередній зв'язок соціальної психології між соціології і психології вивчається: спільністю предмету вивчення з загальною психологією і спільністю об’єкта вивчення з соціологією. Таким чином об’єктом соціальної психології виступають соціум, соціальні спільноти, соціальні групи та окремі індивіди при їх взаємодії. В процесі взаємодії виникають різні явища або дії, події які є результатом цієї взаємодії. Явища в своїй сукупності створюють певні соціально-психологічні процеси. В поглядах на предмет соціальної психології крім вище викладеного є й інші точки зору наприклад Андрєєва Галина Михайлівна. Як і кожна наука соціальна психологія покликана надавати людям і суспільству в цілому певні знання щодо стану психології соціуму. Ці знання мають бути спрямовані в суть соціально-психологічної реальності з метою формування знань про неї, вивчення проблем пов’язаних з її змінами, засобів впливу на неї з метою з’ясування соціально-психологічних проблем та шляхів їх вирішення. Як і кожна наука соціальна психологія має свої наукові категорії які дозволяють їй розкрити сутність: взаємодія,взаємовідносини і спілкування. Методи соціальної психології – шляхи (способи) отримання інформації щодо стану суспільної психології в явищі процесів які в ній відбуваються. Зважаючи на свій інтердисциплінарний статус соціальна психологія запозичила частину методів дослідження з соціології, а частину з психології. Найчастіше в практиці соціально-психологічного дослідження використовуються такі методи: спостереження (цілеспрямоване, науково організоване та певним чином фіксоване сприйняття соціально психологічного явища, яке цікавить спостерігача. Об’єктами спостереження в соціальній психології можуть бути окремі особи, великі чи малі групи, спільноти певного соціального середовища. Спостереження буває природнє, неприроднє, мимовільне довільне . опитування як отримання соціально-психологічної інформації від її суб’єктів опитування буває безпосереднє або очі в очі, яке має назву інтерв’ювання і опосередковане – анкетування, тестування (метод запозичений з психології і в соціальній психології використовується лише як допоміжний для: визначення різних соціально-психологічних особливостей в групах), метод експерименту як специфічний соцільно-психологічний метод який орієнтований на вивчення причинно-наслідкових зв’язків природи будь-якого явища і процесу. Це є активний метод який передбачає взаємодію між досліджуваними та експериментальною ситуацією з метою виявлення закономірностей впливу цієї ситуації на досліджуваних. Метод соціометрії - специфічний соціально-психологічний метод призначений для вимірювання неформальних стосунків в групі. Вперше цей метод був запропонований Джорджем(Якобсом) Морено для вимірювання міжособистісних відносин в групі, виявлення лідерів в групі, їх направленості та сформованих мікрогруп в структурі малої групі. Соціометрія як метод соціальної психології використовується в педагогіці,в управлінні, в космічній галузі та геологорозвідці для встановлення соціально-психологічного клімату в малих групах, сумісності членів групи, рівня згуртованості та визначення соціометричного статусу кожного члену групи. Метод підставної групи – використовується для дослідження впливу соціальної групи на конформність особистості (конформність – як її здатність пристосовувати свій спосіб життя до життя в групі). Метод експертних оцінок - це такий який використовується для діагностики соціально-значущих якостей особистості. Метод групової оцінки – як оцінка групою окремої особистості. Рефренометрія – як метод визначення формального статусу особистості в групі. Як і кожна наука соціальна психологія виконує певні функції: методологічна, теоретико-пізнавальна, світоглядна, регулятивна, прогностична, аксіологічна. Будучи галуззю психологічної науки соціальна психологія сама є багатогалуззєвою наукою. Сфера багатогалуззєвого інтересу психології пов’язана зі сферами взаємодії людей. Найбільш усталеними є такі галузі соціальної психології як: психологія управління, психологія сім’ї, психологія релігії, психологія конфлікту, політична психологія, юридична психологія, етнопсихологія, педагогічна психологія, тощо. Кожна з цих галузей в свою чергу має свої об’єкт, предмет, методологію та методи наукового пізнання.
Етапи розвитку соціальної психології як науки
Жодна наука не виникає з нічого. Вона завжди проходить в своєму розвитку кілька етапів. Соціальна психологія не є виключенням. В історії її розвитку виділяють три основні етапи.
VI ст.. до н.е. – серед. XIX Накопичення соціально-психологічних знань в рамках філософії і загальної психології Арістотель,Платон, Геракліт 1-ий етап 20-ті роки XX ст.. – до цього часу Оформлення соціальної психології в експериментальну науку В.Меде, Г.Олпорт, Я.Морено, Д.Мід, В.Бехтерєв, П.Блонський, Л.Виготський, А.Ковальов, Є.Шорохова, А.Бодалєв, Г.Андреєва, А.Петровський, Б.Паригін 3-ій етап Середина XIX ст. – 20-ті роки XX ст. Виокремлення описової соціальної психології з філософії (соціології) І.Кант, Л.Фейєрбах, Г.Тард, В.Вунд, Г.Лебон, В.Мак-Дугал 2-ий етап
В середині 19 ст починають з’являтися перші наукові теорії, які дають пояснення соціально-психічним механізмам взаємодії людей. Найяскравішими представниками цього періоду є: юрист і соціолог Габріел Тард, німець Вільгельм Вунд, англійський психолог Мандегам. Вони намагалися пояснити суспільний розвиток окремими психічними механізмами, а саме: Тард наслідування, Мак-Дугал інстинктами. Згідно концепції Тарда суспільний розвиток забезпечується факторами міжособистісного впливу, особливо наслідуванню.
Психологія соціальних спільнот та груп
1. Поняття та види соціальних спільнот в соціальній психології
2. Соціальні групи: поняття, класифікація
3. Психологія великих соціальних груп
Поняття соціальна спільнота використовуються в соціології і соціальній психології але кожна з цих наук вкладає в нього свій зміст. На відміну від соціології, яка роглядає соціальну спільноту за будь якою ознакою. Соціальна психологія характеризую зв'язок і причетність людей оне до одного. Це поняття нерозв’язно пов’язане з поняттям психології. Це да підстави тверджу ати що основними критеріями визначення спільноти в соціальній психології є діяльність і спілкування. Спільнота в соціальній психології може розглядатись як об’єднання людей в постійні або тимчасові форми спільної діяльності в основі якої лежить безпосереднє або беспосередковане (смі, засоби масової інформації). Всі соціальні спільноти об’єднані в соціум. Соціум – це є відносно стійка соціальна спільнота, яка відрізняється від інших їй подібних спільностей культури та умов життя. Соціум – це соціальне середовище, з яким контактує особистість через належність її до різних соціальних спільнот і груп. Суб’єктами або носіями соціально психологічної спільності є окремі особистості, певні соціальні прошарки, групи та мікрооб’єднання людей на міжособистісному рівні. Всі спільноти поділяються на дві великі групи: неорганізовані або массові, та організовані або групові. Різновидами неорганізованих спільнот є натовп, публіка і маса. Натовп – це тимчасове неорганізоване скупчення людей, які безпосередньо контактують один з одним на ситуативному рівні та ідентично реагують на певні події. Так за теорією Гюста Лібона натовп функціоную на основі психічного зараження. По Тарту на основі наслідування. По У. МакДугалу на основі інстинкту. Різновидами організованих . публіка – це сукупність великої кількості людей, які мають спільні епізодичні інтереси та схильні до емоційно свідомої регуляції поведінки. Основою такої поведінки витупають об’єкти спільної уваги. Це учасники мітингу, слухачі публічної лекції, глядачі кінотеатрів, прихильники театру, читачі бібліотек, шанувальники класичної або рок музики. Маса – це сукупність великої кількості людей, які не мають безпосередніх контактів, але об’єднані загальними спільними інтересами. Це молодь, жінки, підлітки, любителі природи, прихильники здорового способу життя. В масі виникають такі специфічні соціально-психологічні явища як: мода, ажіотаж, субкультура. Характерні ознаки неорганізованих соціальних спільнот: 1. Ситуативність функціонування, 2. Відсутність будь-якої організації, 3. Різний склад (за віком, за статтю, за освітою), 4. Відсутність чітких меж функціонування. Масові соціальні спільноти виникають на основі масової свідомості. Найпоширенішою формою масової поведінки натовп. Психологічними механізмами поведінки людей в натовпі є психічне зараження як підсвідоме підкорення індивіда психічним станам. Другим психологічним механізмом є навіювання як процес передавання інформації, заснований на некритичному її сприйманні (Тарт). Третє: наслідування як прийняття певних рис і зразків поведінки з подальшим їх відтворюванням і демонструванням.
Характерні особливості поведінки людей в натовпі: де індивідуалізація особистості, домінування емоційно-імпульсивного сприймання, перебільшення правомірності своїх дій, зменшення самокритичності в своїх діях, притуплене почуття відповідальності, домінування почуття анонімності, відсутність соціального контролю.
Натовп не є однорідний, а тому виділяється кілька типів натовпу. Кожний з видів маж свій механізм утворення і свої психологічні ознаки. Випадковий натовп – це такий, який утворюється з якою-небудь неочікуваною подією (аварія, пожежа тощо). Основний мотив поведінки людей в такому натовпі цікавість, інтерес. Це натовп спокійний. Конвенційний натовп – це такий який виникає на основі деяких стихійно сформульованих позицій. Основний мотив поведінки людей в такому натовпі – спрямований інтерес. В ньому люди підпорядковують свою поведінку прийнятим нормам (кінотеатр, стадіон). Експресивний натовп – це такий натовп, в якому люди разом виявляють спільні афективні почуття. Експресивний натовп може виникнути на основі конвенційного. Екстатичний натовп – це такий, в основі якого лежить екстаз, може виникати на основі експресивного. Найчастіше екстатичний натовп спостерігається в релігії. В основі лежить навіювання. Діючий натовп – це такий, який передбачає певні дії і має кілька різновидностей. Агресивний натовп – це такий, дії якого умотивовані злістю. Повстанський натовп – це такий, який виникає в знак протесту проти дії влади. Здирницький натовп - це такий, який виникає на основі конфлікту з метою оволодіння певними цінностями. Один вид натовпу може переходити в інший. Така трансформація призводить до маніпулювання людьми. Досить поширена сьогодні формула маніпулювання: Маніпулювання – це використання системи заходів ідеологічного і соціально-психологічного спрямування з метою зміни позиції поведінки людей всупереч їхнім інтересам. Найяскравішою формою масової поведінки є паніка, суб’єктом якої є панічний натовп. Панічний натовп – це такий, основним мотивом поведінки якого є відчуття страху, прагнення уникнути реальної або уявної загрози. Паніка – це крайній вияв стихійної поведінки людей, який виникає на основі психічного зараження за відсутності необхідної інформації, необхідної для розумного прийняття рішення.
Основні ознаки панічної поведінки:
1. Неадекватність поведінки (невідповідність нормальній поведінці)
2. Оборонно-хаотичний характер дій
3. Різке звуження свідомості
4. Здатність людей на вкрай егоїстичні і асоціальні вчинки
5. Підвищена тривожність
Чутки
Чутки – це форма масової поведінки, яка являє собою сукупність відомостей, які виникають з анонімних джерел і поширюються неформальними каналами інформації. Це неправдива або викривлена інформація зі значущої для людей події. Чутки бувають різних видів: чутки-бажання, в основі яких лежить надія на щось, чутки-страх, в основі яких лежить страх як психічний стан,агресивні чутки, в основі яких лежить агресія. Чутки бувають правдиві або близькі до правди або неправдиві, які, як правило, не підтверджуються. Різновидом чуток є плітки. Іншою формою масової поведінки є мода. в основі поширення моди лежать такі психологічні механізми: наслідування (Г. Лебон), прагнення до власного звеличення (З. Фрейд), здобуття соціальної пори (Г. Зиммель).
Соціальні групи: поняття, класифікація
Організовані або групові соціальні спільноти це є відносно стійкі об’єднання людей, які мають свою структурну організацію, характеризуються однорідністю соціально-демографічного складу і діяльнісні тобто є суб’єктами соціальної дії. Через групові спільноти особистість взаємодіє з соціумом. Групові спільноти організують соціум, а масові дезорганізують. Характерними особливостями поведінки людей в організованих спільнотах є індивідуалізація поведінки. Домінування раціонального сприйняття над ірраціональним, тобто в групі людина думає. Наявність соціального контролю.
Різновиди організованих спільнот: асоціація, корпорація і соціальна група. Асоціація – це об’єднання людей на основі тимчасового бігу або спів падання особистих епізодичних цілей (екскурсійна група, туристична група, пасажири в купе). В такій групі соціальні зв’язки нестійкі та епізодичні. Корпорація – це така організована спільнота, яка утворюється на основі часткового співпадання стійких цілей людей але з асоціальними установками (мешканці кооперативного будинку, члени кооперативного гаража).
Комментариев нет:
Отправить комментарий