понедельник, 30 ноября 2009 г.

Методики та аналіз результатів досліджень

        2.1 Методики та аналіз результатів досліджень

 

Навчальна практика проводилася на базі медико-психологічного соціально-реабілітаційного центру. Дослідження безпосередньо проводилися з дітьми, хворими на цукровий дібет.

  Цукровий діабет поряд з іншими хронічними соматичними захворюваннями створює численні психологічні перешкоди для дітей та дорослих. При цукровому діабеті в дітей та підлітків розвиваються невротичні, афективні та органічні психічні розлади, які перебувають у тісному динамічному взаємозв’язку з тривалістю і тяжкістю захворювання. На синдромологічному рівні, незалежно від тривалості захворювання, переважає сполучення церебрастенічного і депресивного синдромів. Також, для прикладу, невизначеність у відношенні майбутнього, втрата контролю та інші. Такі порушення не тільки викликають страждання, але також впливають на лікування та результат самого цукрового діабету. Неабияким є психосоціальне значення цукрового діабету та його лікування для окремої дитини й для суспільства в цілому. Психічні розлади, за даними різних авторів, зустрічаються в 17–84 % хворих на цукровий діабет.   

  В період маніфестації цукрового діабету у хворих виникають невротичні розлади (100%), у період від року до 5 років – астенічний (емоційно-лабільний) органічний розлад (49,0%), при перебігу захворювання понад 5 років – афективні (95,6%), невротичні (80,6%) та астенічні органічні (79,5%) розлади.Поряд з відомими фахівцям явищами астенії, депресії, нервової анорексії, дисфорії в структурі психічних порушень при цукровому діабеті останнім часом усе частіше стали відзначатися тривожні розлади різного ступеня виразності. Проведені дослідження показали, що особливістю для пацієнтів з цукровим діабетом стала наявність у клінічній картині іпохондричної фіксації на власних хворобливих переживаннях. У процесі розвитку захворювання на діабет також відбувалося формування або загострення преморбідних психопатичних чи невротичних рис характеру. Типовим було збільшення рівня тривожності, наростання експлозивності з елементами дисфорії. В осіб старших вікових груп виявлялися риси психоорганічного синдрому з інертністю мислення, в'язкістю, докладністю, виснаженістю. Взагалі, за даними сучасних досліджень, майже у 90 % хворих виявляються пограничні психічні розлади у вигляді неврозоподібних порушень і патологічного розвитку особистості. Психопатологічні розлади у дітей, хворих на цукровий діабет, мають мультифакторну детермінацію. У їх формуванні найзначущими є вік дитини, час маніфестації цукровий діабет, тяжкість і тривалість захворювання, специфічні та неспецифічні стресори, наявність патології мозкових регуляторних механізмів.

  Психологічне ставлення дітей та підлітків до своєї хвороби формують психосоціальні стресори, з яких найбільшу значущість для дітей мають стресори, що стосуються тілесного функціонування (неприйняття багаторазових ін’єкцій, больова характеристика хвороби) й особливості емоційного стану матері; для підлітків - фрустрація в системі "життя з діабетом", пов’язана з соціальною значущістю хвороби, її впливом на стосунки з однолітками і на сферу інтересів та розваг, а також зовнішні прояви цукрового діабету.

 16-факторний особистісний опитувальник Р. Кеттелла.

 Для більш детального вивчення особистості дітей була в першу чергу використана методика 16-ти факторного дослідження особистості Раймонда Кеттелла. Це найбільш відома методика об'єктивного експериментального підходу до психологічного дослідження особистості, її експресс-діагностіки. Стандартизований опитувальник, що включає 187 суджень, поділених на 16 груп, — шкал, що вимірюють різні полярні властивості особистості. Кожна з шкал оцінює окрему рису особистості в стандартних балах.

  Інтерпретація результатів опитувальника здійснюється по стінах, перехід до яких від «сирих» балів виробляється по таблиці нормування, поміщеної услід за питаннями методики.

  Сума балів, отриманих за кожною шкалою, переводиться в оцінки за 10-балльной шкалою. Максимальна оцінка 10 балів, середнє значення 5,5 балів. Крайні оцінки — 1 і 10 балів — на практиці зустрічаються рідко, їм відповідають екстремальні, акцентуалізовані риси особистості.

Думки, інструкція, процедура вживання, способи здобуття, представлення результатів і висновки — незмінні і застосовуються у всіх випадках тестування. За допомогою тестів методами факторного аналізу виявляються чинники, що характеризують загальні властивості особистості дитини.

  Опитувальник Р. Кеттелла частково змалював психологічну  картину та дозволив виділити для подальшого дослідження риси характеру дітей, а також дав змогу у подальшому дослідженні закцентувати увагу на деяких особливостях розвитку особистостей дітей.

 Методика визначення міжособистісних стосунків А.А.Рукавішнікова.

  Особистість в групі, колективі вступає у відносини, які можуть бути діловими і особистими, і ці стосунки складають систему міжособистісних стосунків. За допомогою цієї методики була здійснена спроба визначити спрямованість особистості, особливості міжособистісної поведінки, способи реагування в конфлікті, психологічний клімат в колективі. Ці фактори особливо важливі для глибокого вивчення на практиці особливостей проблематики впливу колективу на формування особистості людини.

Опитувальник міжособистісних стосунків є російськомовною версією широко відомого за кордоном опитувальника «FIRO», розробленого американським психологом В. Шутцем. Автор пропонованої версії А.А.Рукавішников. Опитувальник направлений на діагностику різних аспектів міжособистісних стосунків в діадах і групах, а також на вивчення комунікативних особливостей особистості. Він може з успіхом використовуватися в консультативній і психотерапевтичній роботі.

  Опитувальник заснований на основних постулатах  теорії міжособистісних стосунків В.Шутца. Важливою ідеєю даної теорії є положення про те, що кожен індивід має характерний спосіб соціальної орієнтації по відношенню до інших людей, і ця орієнтація визначає її міжособистісну поведінку.

  У теорії робиться спроба пояснити міжособистісну поведінку індивіда на основі трьох потреб: "включення", "контролю" і "афекта". Ці потреби розвиваються в дитинстві у взаємодії дитини з дорослими, перш за все, з батьками. Так, розвиток потреби "включення" залежить від того, наскільки дитина була включена в сім'ю; потреба "контролю" залежить від того, чи був поставлений акцент в стосунках "батьки-дитина" на свободу або контроль; потреба "афекта" залежить від міри, в якій дитя було емоційно прийняте або знедолене його найближчим оточенням.

  За методикою пропонується ряд тверджень.  Для кожного твердження потрібно вибрати відповідь, яка більш всього відповідає дійсності. Номер відповіді записується зліва від кожної строчки на бланку тесту. Бали коливаються від 0 до 9. Чим більше вони наближаються до екстремальних оцінок, тим більше значення має загальний опис поведінки зазначений у характеристиці тесту. Під час підрахунку результатів тесту відповіді звіряються із правильними (зазначеними на окремому бланку). Враховуються результати за шкалами. Кожному результату дається окрема характеристика з урахуванням деяких особливостей поведінки у колективі.

  Результати тесту частково доповнили психологічну картину. Здійснення тестування за допомогою методики діагностики міжособистісних відносин допомогло розумінню проблематики впливу колективу на формування особистості. Якщо говорити про міжособистісні стосунки, то більшість дітей за результатами досліджень мають схильність до потреби бути прийнятими іншими людьми, вони мають потребу в залежності та коливання при прийнятті рішень,

 

 

 

 

        Діагностика комунікативних і організаторських схильностей.

  Для встановлення загальної картини взаємовідносин була застосована методика визначення комунікативних і організаторських схильностей. Це допомогло підвести деякі висновки, окреслити ситуацію взаємовідносин у даній групі дітей, пізнати більш розширено проблему впливу соціуму на формування особистості.

  За цією методикою визначаються рівні комунікативних і організаторських схильностей залежно від набраних балів. Максимальна кількість балів окремо по кожному параметру – 20. Підраховуються бали окремо по комунікативних і окремо по організаторських схильностях за допомогою ключа для обробки даних. За кожну відповідь «так» або «ні» для висловів, співпадаючих з відміченими в інтерпритації окремо по відповідних схильностях, приписується один бал.

  Піддослідні що отримали оцінку 1-4 бали, характеризуються низьким рівнем прояву комунікативних і організаторських схильностей. Що набрали 5-8 балів мають комунікативні і організаторські схильності на рівні нижче середнього. Вони не прагнуть до спілкування, вважають за краще проводити час наодинці з собою. У новій компанії або колективі відчувають себе скуто. Зазнають труднощі у встановленні контактів з людьми. Не обстоюють своєї думки, важко переживають образи. Рідко проявляють ініціативу, уникають ухвалення самостійних рішень. 9-12 балів, характеризує середній рівень прояву комунікативних і організаторських схильностей. Вони прагнуть до контактів з людьми, відстоюють своє, проте потенціал їх схильностей не відрізняється високою стійкістю. Потрібна подальша виховна робота по формуванню і розвитку цих якостей особистості. Оцінка 13-16 балів свідчить про високий рівень прояву комунікативних і організаторських схильностей піддослідних. Вони не втрачаються в новій обстановці, швидко знаходять друзів, прагнуть розширити круг своїх знайомих, допомагають близьким і друзям, проявляють ініціативу в спілкуванні, здатні приймати рішення у важких, нестандартних ситуаціях. Вищий рівень комунікативних і організаторських схильностей (17-20 балів) свідчить про сформовану потребу в комунікативній і організаторській діяльності. Вони швидко орієнтуються у важких ситуаціях. Невимушено поводяться в новому колективі. Ініціативні. Приймають самостійні рішення. Обстоюють свою думку і добиваються ухвалення своїх рішень. Люблять організовувати ігри, різні заходи. Наполегливі і одержимі в діяльності.

  Методика діагностики комунікативних і організаторських схильностей доповнила результати інших методик і дала змогу зробити висновки і психологічне заключення з даної проблеми.

Комментариев нет:

Отправить комментарий