понедельник, 12 апреля 2010 г.

Психология проф. деятельности

                            ЗМІСТ

 

 

Вступ………………………………………………………….............3

1.  Поняття та зміст професійного самовизначення………..4

2.  Психологічні основи професійного самовизначення…...8

Висновки………………..……….……………………………….…..10

Список використаної літератури……..…………………….…11

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                              ВСТУП

 

   Професійне самовизначення є цілісним, інтегративним процесом, в якому утверджуються і реалізуються основні життєві цінності людини і конкретизуються аспекти її життєвого, особистісного, соціального самовизначення. Вибір майбутньої професійної діяльності – є фактором подальшого розвитку особистості, визначенням умов і засобів реалізації особистісних рис і здібностей, соціального середовища для втілення життєвих задумів, смислу і цінностей.

   У загальноосвітніх закладах мова йде не стільки про власне професійне самовизначення школярів, скільки про готовність до свідомого вибору професії.

   Готовність до свідомого вибору професії – це складне структурне утворення взаємопов’язаних і поєднаних переконаннями морально-вольових якостей особистості, способів поведінки, знань про професії, практичні вміння і навички, сформовані у відповідності з вимогами суспільства й можливостями навчально-виховного процесу в школі.

  Важливою передумовою успішного професійного самовизначення є також сформованість в особистості професійно-важливих якостей – окремих психічних, психологічних і фізичних властивостей, які відповідають вимогам певної професії і сприяють успішному оволодінню нею. Підготовка до свідомого вибору професії передбачає активне формування таких психологічних якостей як здібності, інтереси, ціннісні орієнтації, прагнення, професійні плани, ідеали, переконання.

 

 

1.         Поняття та зміст професійного 

           самовизначення

 

  Під професійним самовизначенням розуміють самопізнання та об’єктивну оцінку особою власних індивідуальних особливостей, зіставлення своїх професійно-важливих якостей і можливостей з вимогами, необхідними для оволодіння конкретною професією. Це процес прийняття особистістю рішення щодо вибору майбутньої трудової діяльності (вибір професії, професійного навчального закладу, місця працевлаштування). Педагогічне керівництво професійним самовизначенням передбачає організацію й здійснення керуючого впливу на психологічну сферу особистості школяра відповідним арсеналом педагогічних засобів із метою підготовки учня до свідомого та самостійного вибору професії. Педагогічне керівництво процесом професійного самовизначення не слід розглядати як заперечення принципу свободи вибору професії, оскільки:

      – професійне самовизначення ніяк не обмежує свободу дій особистості;

      – вільний вибір професії не має нічого спільного із самовпливом та стихійністю;

      – вільний вибір професії повинен підпорядковуватись свідомій необхідності узгоджувати прагнення та наміри особистості з потребами суспільства;

      – вибір професії передбачає співвіднесення власних якостей і можливостей з вимогами, які висуває кожна професія до людини.

  Актуальність проблеми професійного самовизначення учнівської молоді полягає, насамперед, в тому, що випадковий вибір професії призводить до небажаних наслідків:

      – низької продуктивності праці;

      – помилок і браку в роботі;

      – незадоволення і пригніченого стану людини (психічні розлади);

      – економічних втрат на переучування та перекваліфікацію.

      Натомість правильний і своєчасний вибір професії у шкільному віці:

      – в 2-2,5 рази зменшує плинність кадрів;

      – на 10-15% підвищує продуктивність праці;

      – в 1,5-2 рази знижує вартість підготовки кадрів.

      Вибір професії – одне з найважливіших стратегічних рішень у житті людини і складна комплексна проблема. Це складний акт самовизначення – свідомого вибору суб’єктом життєвої позиції, яка стає вирішальним чинником у виборі способів розв’язання тих чи інших життєвих проблем. За методами вирішення та за змістом робота по професійному самовизначенню молоді – це соціально-економічна, медико-фізіологічна та психолого-педагогічна проблема, а за сферою впливу – соціальна, результати якої відображаються і на економічному рівні. Процес самовизначення завершується досягненням стабільного становища у тій чи іншій сфері соціального життя й формуванням відповідних переконань, принципів, ціннісних орієнтацій та мотивації.

  Професійне самовизначення полягає в усвідомленні особистістю себе як суб’єкта конкретної професійної діяльності і передбачає:

      1) самооцінку людиною власних індивідуально-психологічних якостей та зіставлення своїх можливостей з психологічними вимогами професії до спеціаліста;

      2) усвідомлення своєї ролі в системі соціальних відносин і своєї відповідальності за успішне виконання діяльності та реалізацію своїх здібностей;

      3) саморегуляцію поведінки, спрямованої на досягнення поставленої мети.

      Професійне самовизначення – це багатомірний процес, який можна розглядати з різних точок зору:

      – як серію задач, які суспільство ставить перед особистістю, яка формується, і які дана особистість повинна вирішити за певний період часу;

      – як процес поетапного прийняття рішень, за допомогою яких індивід формує баланс між своїми побажаннями та нахилами, з одного боку, і потребами суспільства – з іншого;

      – як процес формування індивідуального стилю життя, частиною якого є професійна діяльність.

      Структурним компонентом професійного самовизначення є наявність професійного плану – обгрунтоване уявлення про вибрану сферу трудової діяльності, про способи оволодіння майбутньою професією і перспективи професійного росту. Професійний план – це складова життєвого плану – уявлення людини про бажаний спосіб життя, тобто про соціальний, професійний, сімейний статус, а також про шляхи і способи його досягнення.

      Основними компонентами професійного плану є:

      • уявлення про роль праці в житті людини (ціннісно-мотиваційний аспект вибору професії);

      • далека перспективна професійна мета (мрія), узгоджена з іншими життєвими цілями (сім’я, рівень матеріального добробуту та ін.);

      • ближні професійні цілі (як етапи і шляхи досягнення далекої мети);

      • резервні варіанти та їх ієрархія;

      • знання професій і відповідних професійних навчальних закладів;

      • знання своїх можливостей для досягнення поставленої мети (реальна самооцінка внутрішніх і зовнішніх факторів вибору професії);

      • знання шляхів підготовки до досягнення поставленої мети і шляхів роботи над собою;

      • реальна підготовка до досягнення мети і реалізація окремих компонентів професійного плану в ході пробних пошукових дій;

      • при потребі – інший варіант професійного плану, новий професійний вибір у випадку невідповідності можливостей і вибраних перспектив.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

              2. Психологічні основи професійного

                                   самовизначення

  В сучасній психологій самовизначення особистості розуміється як активне визначення людиною свого місця у системі суспільних відношень. В цьому зв'язку важливо розглядати особистісне і професійне самовизначення під час вибору життєвого шляху.

  Особистісне самовизначення являю собою вибір життєвої позиції, визначення перспектив у діяльності та сімейних плануваннях, а також перехід від однозначної ролі до соціально диференціювальним ролям. Від того як здійсниться особистісне самовизначення залежить і професійне.

 Під терміном "професія" розуміється рід трудової діяльності, що вимагає визначеної підготовки і є звичайно джерелом матеріального забезпечення існування людини. Професія також характеризується як система знань, умінь і навичок, властивій визначеній людині.

Виникнення професійного самовизначення охоплює старший шкільний вік, який складається з таких етапів:

- первинного вибору професії, для якого характерні малодиференціюванні уяви про світ професій, ситуативні представлення про внутрішні ресурси, необхідних для даного роду професій, нестійкість професійних намірів. Цей етап характерний для учнів молодшого шкільного віку, коли ще не виникає питань про зміст професії, умовах роботи. Іноді на цій стадії затримуються і підлітки;

- професійного самовизначення (старший шкільний вік). На цьому етапі виникають і формуються професійні наміри і первісне орієнтування в різних сферах праці;

- професійне навчання як освоєння обраної професії здійснюється після одержання шкільної освіти;

- професійна адаптація характеризується формуванням індивідуального стилю діяльності і включенням у систему виробничих і соціальних відносин;

- самореалізація в праці (частковим або повна) пов'язана  з виконанням або невиконанням тих чекань, що пов'язані  з професійною працею.

  Отже, професійне самовизначення розглядається як процес, що охоплює весь період професійної діяльності особистості: від виникнення професійних намірів до виходу з трудової діяльності. Він пронизує весь життєвий шлях людини. Піком цього процесу, переломним моментом у житті є акт вибору професії. За часом він звичайно збігається з закінченням школи і тісно пов'язаний з попередніми етапами професійного самовизначення.

  У контексті розуміння професії як вибору діяльності поширена також точка зору, що основною детермінантою правильного вибору є професійний інтерес або професійна спрямованість. Ряд авторів дотримують погляду на вибір професії як на окремий випадок соціального самовизначення, тобто вибір професії - соціально задане явище, обумовлене насамперед  соціальними характеристиками професії.

 

 

 

 

 

                               ВИСНОВОК

 

  Визначення сутності професійного самовизначення й досі лишається невирішеною проблемою, котра посідає важливе місце в творчому пошуку представників різних напрямів науки. Особливої актуальності набуває вона у площині психологічного аналізу. У вітчизняній психології є чимало напрацювань з теорії професійного самовизначення, які й визначають сучасні підходи до проблеми.

  Сутністю професійного самовизначення є самостійне і усвідомлене віднайдення смислів роботи, що виконується, і всієї життєдіяльності в конкретній культурно-історичній (соціально-економічній) ситуації.

  Головна мета професійного самовизначення - поступове формування внутрішньої готовності до усвідомленої і самостійної побудови, корекції і реалізації перспектив власного розвитку (професійного), готовності самостійно знаходити особистісно значущі смисли в конкретній професійній діяльності.

Розмаїтість концептуальних підходів до проблеми професійного самовизначення викликана не лише складністю питання, але й культурно-історичною обумовленістю реалізації самовизначення більшістю людей, що проживають в конкретній країні, регіоні, а також негомогенністю населення.

Професійне самовизначення є не лише вибором суб'єктом тієї чи іншої професії, але і  вибором стратегії і траєкторії професійного розвитку, тобто особистісно-індивідуальних смислів і перспектив власного розвитку.

 

 

                СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ:

 

1.  Барановський А.Б., Потапенко Г.М., Щекін Г.В./ «Система методів професіональної орієнтації» - К.: 1991р.

2.  Вініченко Л.Н./ «Психологічні основи професійного самовизначення старшокласників» - К.:Либідь 2004р.

3.  Kалугін Н.І., Сазонов А.Д., Симоненко В.Д./ «Професійна орієнтація учнів» - М.:Просвіта  1988р.

4.  Климов Е.А./ «Введення в психологія праці» - М.: МГУ 1988р.

5.  Лещук Г.В./ «Соціальні основи профорієнтації» - Тернопіль.: ТДПУ 2004р.

6.  Пряжников Н.С./ «Професіональне та особистісне самовизначення» - М.: 1996р.

7.  Пряжников Н.С./ «Психологічна сутність праці» - М.: 1996р.

 

 

 

 

 

 

Комментариев нет:

Отправить комментарий